Основи проєктної діяльності

Необхідність формування в школярів основ проєктної діяльності, елементів проєктної культури об’єктивно зумовлена потребами сучасного етапу розвитку суспільства та виробництва. Проєктна діяльність підсилює розвивальний ефект освітніх програм і позитивно впливає на формування особистості сучасного школяра. Її можна розглядати як самостійну структурну одиницю навчально - виховного процесу. Сучасна концепція методу проєктів ґрунтується на досвіді педагогіки американського прагматизму, російської трудової школи , німецької реформаторської школи. Проєктний метод з самого початку носив інтерактивний характер. Педагоги різних країн, що розробляють даний метод, прагнуть перебороти дистанцію між школою й життям, теорією й практикою.

Основне гасло — "Усе і життя, усе для життя ".

Проєктне навчання — це самостійна робота учнів:

ü індивідуальна,

ü парна або групова) на основі особистісного вибору щодо пізнавальних або практичних завдань у нестандартних ситуаціях, яку учні виконують упродовж визначеного часу.

Інноваційний потенціал

Проблема творчої проєктної діяльності школярів є новою для сучасної вітчизняної психолого - педагогічної науки. У той час як на практиці навчання і виховання метод проєктів відомий уже досить давно, теоретичний аналіз проєктної діяльності як засобу навчання та виховання як у педагогічній, так і в психологічній науці не був реалізований.

Результативність

Навчальне проєктування передбачає:

1. Сприяти підвищення впевненості кожного учасника проєктного навчання, його самореалізації і рефлексії. Зазначене стає можливим:

а)через проживання «ситуації успіху» (на уроці чи поза уроком) - не на словах, а на ділі відчути себе потрібним, успішним, здатним подолати різні проблемні ситуації;

б) через усвідомлення себе, своїх можливостей, свого внеску, а також особистісного росту в процесі виконання проєктного завдання.

2. Розвивати в учнів усвідомлення значимості колективної роботи для одержання результату, ролі співпраці, спільної діяльності в процесі виконання творчих завдань; сприяти розвитку комунікабельності. Як відомо з практики, у будь - якій сфері життєдіяльності соціально важливим є вміння не тільки висловити свою точку зору, свій підхід до вирішення проблеми, а й вислухати і зрозуміти іншу, і в разі незгоди вміти конструктивно (тобто з бажанням використовувати позитив) критикувати альтернативний підхід для того, щоб знайти рішення, яке б ураховувало позитиви кожної пропозиції.

3. Розвивати дослідницькі вміння (аналізувати проблемну ситуацію, виявляти проблеми, добирати необхідну інформацію з літератури, спостерігати за практичними ситуаціями, фіксувати й аналізувати їхні результати, будувати гіпотези й перевіряти їх, узагальнювати, робити висновки).

Зазначені цілі досягаються через особливу організацію освітнього простору, що впливає на різні аспекти і сторони особистості, створюючи умови для появи в неї мотиву до само зміни, особистісного росту, здатності до реалізації власної «Я - концепції» («Я можу» - «Я хочу» - «Я подобаюся» і т. ін.), для освоєння інтелектуальних засобів пізнання і дослідження світу (процесів, явищ, подій, властивостей, законів і закономірностей, відносин та ін.).

Характерні риси методу проєктів

• В основі плану лежить проблема або проєкт

• Залучає учнів, як зацікавлених осіб

• Створює таке навчальне середовище, в якому вчителі, тренує, спрямовує, досліджує та зміцнює більш глибокі рівні розуміння

• Дозволяє учням будувати свої власні знання; відповідає на суттєві запитання

• Завершується реальним продуктом

• Встановлює зв'язки з життям поза межами класної кімнати

• Вирішує проблеми реального життя

• Розвиває павички, потрібні у реальному житті (здатність працювати разом з іншими, приймати виважені рішення, проявляти ініціативу, вирішувати складні проблеми, тощо)

• Дозволяє використовувати розмаїття навчальних методик

• Підходить для всіх учнів

• Відхід від коротких, відокремлених уроків, зосереджених довкола вчителя

вчить учнів:

v мислити,

v застосовувати знання,

v бути технічно грамотними,

v здобувати навички XXI століття та впевненість у своїх силах

• Заохочує учнів до розвитку

Але:

· Не кожен урок повинен базуватися на МП

· Застосовувати методику навчання методом проєктів треба на тих уроках, де це найдоцільніше

Розрізняють типи проєктів:

За змістом:

v навчальні (предметні й міжпредметні);

v інформаційні;

v творчі;

v прикладні;

v рольові та ігрові;

v дослідницькі;

v телекомунікаційні;

v соціальні;

v соціально-педагогічні.

За тривалістю:

v короткострокові (2-6 годин);

v середньострокові (10-15 годин);

v довгострокові (потребуючі певного часу для пошуку матеріалів, аналізу й оформлення результатів).

Навчальний проєкт - організаційна форма роботи, яка спрямована на засвоєння навчального матеріалу і складає частину стандартного предмета.

Етапи роботи над проєктом:

Підготовчий етап (розробка проєктного завдання):

• проводиться настановне заняття з усім класом або групою, у ході якого обговорюються загальна проблема, мета дослідження, тематика майбутніх проєктів школярів;

• учням у вигляді пам'яток, брошур, стендів надається загальна інформація про проєкт, проводяться індивідуальні, групові співбесіди, консультації по визначенню проблем, жанрів виконання проєктів (у плані загального задуму й рішення проблеми формуються проєктні групи);

• обговорюються ідеї майбутніх проєктів у групах, складається план роботи групи, розподіляються ролі між учасниками й складаються індивідуальні плани роботи над проєктами;

• затверджується тематика проєктів, індивідуальні плани роботи над ними, графік роботи всіх груп;

• обговорюються можливі джерела інформації.

Пошуковий етап (етап роботи над проєктом):

• підбирається й аналізується література з теми проєкт;

• розглядаються гіпотези;

• підбираються й систематизуються матеріали відповідно до ідеї й жанру роботи;

• учителями й фахівцями надаються консультації щодо проблем, змісту проєктів і способів діяльності;

• складаються проміжні звіти про хід та результати роботи;

•проводяться індивідуальні й групові консультації по відпрацьовуванню результатів досліджень і оформленню проєктних робіт;

• здійснюється постійне корегування роботи й пошук нової інформації;

• обговорюються конкретні підсумки роботи груп і можливі форми захисту.

На цьому етапі спостерігається найвищий ступінь самостійності учнів. Навчальна група виконує весь цикл активної роботи, розробляє, впроваджує нові пропозиції, всі члени команди емоційно підтримують один одного.

Підсумковий етап (захист проєктів):

• складаються анотації проєктів й випускаються програми їхнього публічного захисту;

• запрошуються гості;

• формується незалежна експертна комісія й творчі групи підтримки (медіа-, фото- і відео-матеріали);

• готуються роздавальні матеріали, бланки оцінки проєктних робіт;

• проводяться наради осіб, відповідальних за проведення захисту проєктів.

Форми презентації можуть бути найрізноманітніші (від усних повідомлень, пристендових доповідей до дискусій, дебатів, театралізованих сценаріїв, відеофільмів, комп'ютерних презентацій тощо).

Оформлення проєктів

1 Проєкт може бути оформлений у такий спосіб:

•титульний аркуш — назва навчального закладу, назва проєкту, автори проекту, клас, науковий керівник, термін виконання та захисту проєкту;

• зміст — перелік основних частин проєкту;

• коротка анотація — основні положення проєкту;

• епіграф;

• введення — обгрунтування вибору, актуальності, значимості проблеми, мети і передбачувані результати проєкту;

• основна частина, структурована згідно етапам, діям, методам, проміжним результатам;

• опис і аналіз отриманих результатів;

• передбачуваний ілюстративний ряд до проєкту;

• висновки — відповідність гіпотези й результатів, оцінка методів, рекомендації, пропозиції;

• бібліографія (відповідно до прийнятих стандартів);

• додатки (схеми, таблиці, малюнки, фото, діаграми, графіки тощо);

• відомості про авторів проекту (проєктна група, роль кожного).

Оцінка проєктної діяльності (рефлексія)

Для оцінки проєктної діяльності можуть бути використані такі критерії:

• актуальність (пізнавальна, практична, соціальна значимість проєкту);

• інформаційна і технічна забезпеченість;

• оригінальність, новизна основної ідеї та методів проєктної діяльності;

• реалістичність (здатність щось розвити, поліпшити, змінити, довідатися).

2014 рік -- рік Великого Кобзаря

Кухлик меду