Водяно-Лоринська філія Возсіятського ліцею Єланецької селищної ради Миколаївської області

Класні керівники — педагоги, які постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.
У XIXст. цими питаннями займалися звільнені від уроків наглядачі, класні дами, вихователі.
Після 1917 р. їх посади були скасовані (подекуди залишилися на громадських засадах), у 1935 р. поновлені як додаткові до основної учительської посади. У сучасній школі звільнення класного керівника від учительської роботи не передбачене, оскільки на уроках педагог має змогу вивчати дітей. Проте часто класні керівники вважають, що їхні функції обмежуються лише організаційно-педагогічними справами.
У своїй діяльності класний керівник тісно пов'язаний з іншими шкільними працівниками. Із заступником директора школи з виховної роботи він планує свою діяльність, бере участь у підготовці й проведенні шкільних свят, урочистих подій, інших заходів. З учителем праці, викладачем організації виробництва з'ясовує питання профорієнтаційної виховної роботи; з бібліотекарем — проблеми забезпечення класу підручниками, стан читання учнями художньої літератури; з учителем фізичного виховання — участь у підготовці і проведенні спартакіад та ін. Тому класними керівниками призначають найдосвідченіших учителів-вихователів. Діяльність класного керівника урізноманітнює, пожвавлює виховну роботу в класі, особливо в колективі старшокласників, спрямовує її на диференціацію та індивідуалізацію виховання, на ширший і глибший вияв здібностей та уподобань школярів.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Вимоги до особистості класного керівника:

1. Суспільно-гуманістична спрямованість, яка передбачає:
високий рівень самосвідомості, суспільної та національної свідомості;
усвідомлення громадянського обов'язку, високий рівень політичної культури та культури міжнаціонального спілкування;
високий рівень моральної вихованості;
соціальну активність і відповідальність;
володіння навичками суспільно-гуманістичної роботи, вмінням творчо працювати, використовувати й цінувати колективний досвід, критично оцінювати досягнуте;
володіння вмінням брати участь у співпраці, співтворчості;
здатність до прояву громадянської активності на благо суверенної України.

2. Професійно-педагогічна спрямованість, сутністю якої є:
розуміння соціальної ролі педагогічної професії, інтерес до дитини як суб'єкта діяльності, вміння розуміти її потреби й особливості, складність і неоднозначність внутрішнього світу;
педагогічна спостережливість; педагогічний такт.

3. Високий рівень педагогічної майстерності, який передбачає:
знання основ предмета, завдань і категорій педагогіки;
знання вікових, анатомо-фізіологічних та психічних особливостей розвитку учнів, соціального формування особистості; розуміння суті, мети, завдань, форм і методів виховання;
знання індивідуально-психологічних та індивідуально-типологічних особливостей вихованців;
володіння вміннями й навичками організації виховної діяльності школярів, визначення рівня вихованості учнів, вміннями проектування розвитку особистості в колективі, планування, відбору, узагальнення навчально-виховного матеріалу;
володіння прийомами й засобами педагогічної техніки, вмінням встановлювати педагогічне доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчителями, аналізувати свою діяльність і діяльність колективу, результати роботи.

Основні функції класного керівника:

Організаторські:

• планування і координація всієї виховної роботи з класом;
• надання допомоги активу в організації класу;
• встановлення зв'язків із учнівським та педагогічним колективами, батьками, громадськістю;
• забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів;
• ведення документації в класі;
• сприяння розвитку самоврядування в колективі.

Аналітико-узагальнюючі:

• сприяння всебічному розвитку учнів на основі вивчення і врахування їхніх індивідуально-психологічних особливостей.

Координаційно-узгоджуючі:

• У забезпечення узгодженості роботи учнівського, вчительського, батьківського колективів.

Психологічні:

• У встановлення довірливих стосунків із вихованцями,

• зняття-психологічного напруження в учнівському колективі.

Стимулюючо-гальмівні:

• активізація чи гальмування учнівської діяльності залежно від її спрямованості.

Зміст роботи класного керівника:

• Вивчення учнів.
• Об'єднання учнів у колектив.
• Співпраця із дитячими та молодіжними організаціями.
• Робота з батьками, громадськістю.
• Співпраця із культурно-освітніми та позашкільними установами.
• Співпраця із шкільним психологом.
• Організація виховної діяльності: пізнавальної, трудової, художньо-естетичної, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої, організаторської, ціннісно-орієнтаційної.
  Індивідуальна робота з учнями.

Зміст ВИХОВНОЇ роботи класного керівника:

• Виховання високої моралі у підростаючого покоління, формування в нього українського менталітету на основі відродження національних традицій.
• Створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збереження та зміцнення їхнього здоров'я.
• Духовно-моральне виховання, домінантою якого є орієнтація на загальнолюдські цінності.
• Розвиток розумових і фізичних здібностей, формування високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля учнів.
• Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності.
• Створення умов для вільного вибору учнями світоглядних позицій.
• Гуманізація педагогічного процесу, демократизація стосунків у колективі.
• Врахування інтересів дітей.
• Організація роботи з батьками.

"Золоті правила" класного керівника:

• Учитель має бути особистістю, привабливою для дітей.
• Учитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний і відвертий.
• Учитель має бути відвертим у стосунках з усіма учнями.
• Учитель має бути веселим, жартівливим.
• Учитель повинен раціонально використовувати свій час.
• Учитель має бути доброзичливим.
• Учитель має постійно самовдосконалюватися, розширювати свій кругозір.
• Гасло вчителя: "Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням".
• Учитель повинен реалізовувати індивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати, підтримати в ній вогник самоповаги.
• Класний керівник має створити учнівський колектив, у якому панують доброзичливі стосунки, шанобливе ставлення один до одного.
• Педагог повинен приймати тільки обдумані рішення.
• Учителю слід любити й захищати дитину, поважати її почуття.
• Учителю необхідно виховувати в дітей самодисципліну.
  Учитель - це та людина, яка любить дітей, володіє педагогічною майстерністю, постійно пробуджує в юному серці бажання бути сьогодні кращим, ніж учора, почуття поваги до самого себе.

Схема складання психолого-педагогічної характеристики особистості школяра:

1. Загальні дані.
Прізвище, ім'я.
Вік.
Клас.
Загальний фізичний розвиток.
Стан здоров'я..
Умови життя в сім'ї.

2. Навчальна діяльність.
Здатність до навчання:
особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу уваги);
рівень усвідомлення вивченого матеріалу, швидкість осмислення;
індивідуальні особливості пам'яті (швидкість і міцність запам'ятовування, легкість відтворення);
розвиток мислення (здатність розрізняти істотні та другорядні ознаки предметів і явищ, рівень засвоєння загальних і абстрактних, понять);
рівень розвитку уяви.
Старанність у навчальній роботі.
Інтерес до занять, ставлення до навчання (сприйняття заохочування чи покарання з боку вчителів і батьків, основний мотив навчальної діяльності).
Вміння вчитися (дотримання режиму дня, організованість, вміння самостійно працювати з книгою, завчати матеріал, контролювати себе, складати плани, конспекти тощо).

3. Особливості характеру й темпераменту.
Яскраво виражені позитивні й негативні риси характеру: спрямованість особистості у ставленні до людей, навчання, праці, самого себе (чуйність, доброта, колективізм, ретельність, бездушність).
Особливості темпераменту, рівень працездатності, товариськості. Переважний настрій (веселий, сумний, пригнічений), стійкість настрою, причини зміни настрою.